ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ В УКРАЇНІ
Що ширше: управління чи менеджмент?
Автор: Петро Калита, президент Української асоціації досконалості та якості
Джерело публікації: Педагогічна газета України, № 4 (278), липень-серпень 2020. Рубрика "Якість освіти"
Фото взято із фейсбук-сторінки автора
У розвиненому світі в умовах глобальної насиченої економіки з жорсткою конкурентною боротьбою управлінські рішення приймаються в сучасних системах менеджменту (СМ). І велике значення має правильне розуміння того, що тут вкладають в поняття "менеджмент".
Адже ще у XVII сторіччі великий Рене Декарт стверджував: "Люди позбулися б половини своїх неприємностей, якби змогли домовитися про значення термінів".
Як же трактується термін "менеджмент" в Україні? Згідно з наказом МОН України "Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти", затвердженого Кабміном, було сформовано нову галузь підготовки 07 ― "Управління та адміністрування", до складу якої у числі інших спеціальностей увійшов і "Менеджмент".
Цим засвідчено, що "менеджмент" є складовою "управління та адміністрування". І сьогодні в Україні таким твердженням керуються всі, хто причетний до підготовки фахівців за спеціальністю "менеджмент".
Водночас, Міжнародним стандартом ISO 9000:2015 "Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів" в п. 3.3.3. визначено, що "Management" ― це "coordinated activities to direct and control an organization". Тут direct перекладається, як направляти, керувати (руководить ― рос.), а control ― управляти (в світі термін "control" більше застосовується, як "управління", а не тільки "контроль").
Розглянемо взаємовідношення між термінами "управління" і "менеджмент".
Читати далі статтю Петра Калити
Коментарі до статті:
Юрій Кабаков, кандидат технічних наук
Повністю підтримую основну думку автора стосовно того, що в українських університетах на спеціальності "Менеджмент" повинні ґрунтовно вивчати стандарти ISO, які стосуються систем менеджменту та моделі досконалості. Крім того, на інших спеціальностях теж потрібно вивчати вимоги до відповідних систем менеджменту. Тоді випускники університетів, які прийдуть на підприємства і в організації, зможуть фахово налагодити роботу результативних та ефективних систем менеджменту, що, в свою чергу, допоможе цим підприємствам і організаціям стабільно досягати своїх цілей і підвищувати свою конкурентоспроможність. Тим самим підвищиться конкурентоспроможність всієї нашої країни. Більш того, я вважаю, що основні поняття систем менеджменту слід викладати уже в старших класах школи, в коледжах і технікумах. Це дозволить більш широким прошаркам співробітників свідомо брати участь у підтримці та вдосконаленні систем менеджменту своїх організацій.
Що стосується співвідношення понять "управління" і "менеджмент", тут я можу сказати наступне. Між різними поняттями існує декілька видів співвідношення, зокрема "рід-вид" та "частина-ціле". Якщо ми візьмемо співвідношення "рід-вид", то поняття "управління" більш широке, ніж поняття "менеджмент", тому що "менеджмент" є одним з видів "управління". Тобто всякий менеджмент є управлінням, але не всяке управління є менеджментом, а лише управління людьми в процесі діяльності по досягненню певних цілей. Якщо ж брати співвідношення "частина-ціле", то поняття "менеджмент" може містити в собі різні елементи управління як частини загального менеджменту. Саме це співвідношення і мав на увазі П.Я. Калита, коли писав, що поняття "менеджмент" ширше поняття "управління". Можна повністю погодитися з автором статті, що в стандартах ISO із системного менеджменту слово "Management" слід перекладати українською мовою як "Менеджмент", а слово "Control" як "Управління". Адже в цих стандартах мова іде не про будь-яке управління, а саме про менеджмент, управління людьми в процесі діяльності по досягненню певних цілей. До речі, саме таким чином перекладаються ці поняття в ГОСТР. Такий переклад обумовлюють посиланням на старий наказ Держспоживстандарту України, якого вже давно немає, а також тим, що в українській мові немає слова "менеджмент". Але сьогодні, мені здається, ніхто не сумнівається в існуванні такого слова в українській мові, хоча б тому, що в більшості університетів є спеціальність "Менеджмент".
Алла Сингаївська, кандидат філософських наук
Стаття П.Я. Калити порушує багато питань та ще більше показує освітянам загострену проблематику стосовно якості освіти у галузях знань 05, 07, 28, зокрема за спеціальністю 073 "менеджмент" і дотичних спеціальностей.
Виокремлюючи у статті тільки питання якості підготовки фахівців із менеджменту, їх можна описати у 3 пунктах.
□ Надважлива теза про термінологію. Відомо, що розуміння дефініцій і трактування понять є базовим у будь-якій справі, а їхня невизначеність чи невірно закладена суть у термінах позбавляє успіху справи ще у зародку.
Автор ставить питання про співвіднесення "менеджменту" і "управління" та необхідність уточнення змісту кожного з них.
Виходячи з теоретичних положень, тобто наукових джерел, поняття "менеджменту" й "управління" є синонімічними.
Безперечно, кожен із наведених термінів має об’єктну, суб’єктно-об’єктну характеристику, хоча й нерівнозначну (менеджмент персоналу, енергетичний менеджмент, менеджмент соціальних комунікацій; управління пристроєм, управління технологічним процесом; цільове, ситуаційне чи системне управління), та формує середовище функціонування (внутрішнє і зовнішнє). Можемо також згадати про поширене використання термінів "керівництво" (одна із функцій управління) і його відповідника "керівник" та незвичного / непоширеного для української практики "управитель" (закріплено освітнім стандартом).
Погоджуюся з автором статті, що має місце розмаїтість термінології, особливо у поверхневому сприйнятті галузі знань. Висновок: наявність в українському словнику кількох нерівнозначних понять не додає термінологічної чіткості у заданій статтею проблематиці.
Існує думка, що тільки глосарій Закону України може дати однозначне трактування конкретного терміну. Це при тому, що маємо низку прикладів неграмотного викладення суті термінів, та навіть у законах стосовно освіти.
Відступ: Ця стаття П.Я. Калити навіяла ще кілька термінологічних блоків, які є у сучасному вжитку. Наприклад, "імітаційне моделювання", "адміністративний менеджмент" по суті мають повторювання основного терміну. Очевидно, термінологічні неточності виникають при запозиченнях слів з інших мов. Яскравим прикладом "труднощів перекладу" є поширений термінологічний блок "сталий розвиток" (а має бути "стійкий розвиток"), що виник не у наслідок перекладу із англійської як мови походження терміну, а з російської. Неякісний у цій ситуації переклад призвів до закладення сенсу слова не у відповідності до його суті з першоджерела, а вплив на стан розвитку країни певної сфери діяльності під прапором "сталий розвиток" одразу можна передбачити як негативний.
□ Безумовно, опановування студентами цілісної системи менеджменту разом із їх цільовими системами та моделями досконалості є необхідним. Оскільки навчання у закладі освіти відбувається відповідно до змісту освітніх програм, варто б доповнити їх такою частиною. Також варто б доповнити і ті освітні програми, де не передбачено вивчення "основ менеджменту", саме такою частиною для спеціальностей "Якість, стандартизація та сертифікація".
□ Теза автора про кореляцію якості підготовки менеджерів та стану української економіки є навіть не контроверсійною, а частковою по відношенню до множини чинників впливу на неї. Адже твердження, що неякісні фахівці є першопричиною незадовільного розвитку економіки країни є по суті короткозорим. Варто зазначити, для якісного аналізу незадовільного, кризового, регресивного стану української економіки бажано виокремити групу факторів "освіти", що визначає розвиток країни загалом, де галузь економіки у низці мультиплексних. Чого вартує тільки "феодальне" структурування та недорозвинена автономія закладів вищої освіти.
І насамкінець повністю підтримую автора щодо Стандарту ДСТУ ISO 9000:2015, а саме: неякісний переклад тексту, який описує автор у статті, та на його основі неточне формулювання позицій у цьому Стандарті має бути виправленим.
Елеонора Шестакова, доктор філологічних наук (Донецьк, Україна)
- Підтримую ідею усунення термінологічної плутанини у галузі "менеджмент", яка продукує невизначеність семантичного, ідейного, фахового обсягів цього поняття, напрямів і стандартів, за якими має відбуватися освіта, підготовка менеджерів в Україні. Якщо Україна дійсно прямує до ЄС, прагне підготувати спеціалістів, яких мають визнавати у світі, науково-освітянське середовище має узгодити понятійно-категоріальний апарат, привести його до відповідності провідним світовим стандартам.
- Підтримую думку про актуальність визначення та послідовного, чіткого обґрунтування для спеціальності "менеджмент" понять "державне управління" ("Public government", "Public administration"), "система управління якістю", "контроль".
- Підтримую ідею, що актуальною є більш чітка, послідовна, системна диференціація (спеціалізація) менеджменту, підготовки менеджерів щодо різних сфер економіки, соціальної сфери. Спеціалізація у сфері менеджменту виявляє доцільність та злободенність понятійно-категоріальної уніфікації. Розрізнення понять менеджменту у сфері бізнесу, Public government дасть змогу й більш чітко сформувати і у суспільства, і у студентів (майбутніх фахівців) уявлення про різні об’єкти, суб’єкти менеджменту, наприклад, державні службовці, менеджери у сфері політичної діяльності тощо. Це надасть можливість уникнути плутанини в обґрунтуванні Стандартів вищої освіти.
Наприклад, Стандарт Галузь знань 02 "Культура та мистецтво", спеціальність 028 Менеджмент соціокультурної діяльності не дає чіткого уявлення про те, чому будуть учити студентів. Якщо подивитися на наповнення цього Стандарту, то незрозуміло, чому бакалавр, згідно інтегральної компетентності, має набути одночасно "Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у соціокультурній сфері, у сфері освіти та науки, креативної економіки і культуротворчих практик, що передбачає застосування теорій та методів менеджменту культури і характеризується комплексністю та невизначеністю умов". Незрозуміло, яким чином сфера освіти та науки пов’язана з цією спеціальністю? Якщо слідувати цьому Стандартові, то виходить, що бакалавр з галузі 02 "Культура та мистецтво" має працювати менеджером у закладах середньої, вищої освіти та навіть у МОН України? Та той же самий бакалавр має право ще працювати і у сфері організації видовищ та свят?
Приклади можна продовжувати, але проблема в іншому. Якщо не уникнути понятійно-категоріальної плутанини, не привести до відповідності провідним світовим стандартам, то можна допустити семантичне спустошення поняття "менеджмент" та тих стандартів, напрямів підготовки, які ним передбачаються. - У світі активно розвивається нове явище та відповідно й нові напрями підготовки фахівців, які існують на перетинанні декількох галузей, наприклад, "Media Economics and Management". Фахівців з медіаекономіки та медіаменеджменту готують, наприклад, на факультетах економіки (http://gzt.iletisim.marmara.edu.tr). А це означає подальше поглиблення та модифікацію змістовного наповнення поняття "менеджмент" та Стандартів, за якими готують фахівців. Такі межові явища передбачають і швидке долучення до них України, і підвищену фахову, соціальну відповідальність фахівців перед студентами та суспільством.
- Семантичне спустошення Стандартів, неузгодженість понятійно-категоріального апарату, підходів підготовки фахівців світовим тенденціям загрозливе одночасно й для самого науково-освітянського середовища, й для широкого загалу людей, які є потенційними студентами, які є батьками цих студентів та які мають знати, чому будуть вчити їхніх дітей, ким, у яких сферах вони зможуть працювати. Для цього потрібно активно та системно залучати масмедіа, проводити роз’яснювальну роботу, популяризацію знань та уявлень про галузь "менеджмент", працювати з різними соціоментальними стратами населення, окреслити основні завдання для журналістів щодо необхідності та напрямів висвітлення сутності, цілей та завдань галузі "менеджмент" для сучасної України.