Академічна доброчесність

Напрям діяльності Центру "Академічна доброчесність"

Центр здійснює просвітницьку діяльність щодо формування засад і поширення практик академічної доброчесності; методичну допомогу освітнім і науковим закладам (установам) стосовно програм сприяння (розвитку) академічної доброчесності та викорінення академічної недоброчесності; експертизу документів і робіт у тематиці академічної доброчесності; консультації з питань академічної доброчесності; дослідження тощо.

 


Термін "академічна доброчесність" в українському освітньому та науковому просторі ще має дискусійний характер попри те, що його закріплено у тексті Закону України "Про освіту".

Академічна доброчесність притаманна як окремій особі, задіяній в освітньому та / або науковому процесі, й академічній спільноті закладу освіти, науковій установі тощо. Тобто академічну доброчесність можна характеризувати на кількох рівнях:

  • індивідуальний — це особистісний рівень відданості людини моральним принципам і стандартам, засвідчує дотримання цінностей закладу (спільноти), демонструє зокрема і особисту чесність;
  • мікрорівень (мікросередовище) — академічне середовище у межах конкретного закладу, установи, організації, спільноти;
  • загальний — академічне середовище (академічна спільнота) на макрорівні, наприклад, у просторі країни в цілому; формується першочергово під впливом інституціональних факторів розвитку освіти та науки, загальної політики і стратегії розвитку галузі.

Стосовно індивідуальної характеристики людини:

Академічна доброчесність — сукупність характеристик поведінки суб’єкта навчання (здобувача освіти), учасника освітнього / наукового процесу.
Академічна доброчесність — це моральна чистота, чесність суб’єкта навчання (здобувача освіти), учасника освітнього / наукового процесу.
Академічна доброчесність передбачає відданість фундаментальним 6 цінностям: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, мужність (ІСАІ — Міжнародного центру академічної доброчесності).
Академічна доброчесність — складна міждисциплінарна категорія, що поєднує етичні норми й правила поведінки людини в освітньо-науковому середовищі та механізми й інструменти, за допомогою яких такі реалізуються на практиці (В.Сацик).

Дискусійний характер терміну "академічна доброчесність" дотепер має місце через його переклад із англійської, де усталеним є вживання "Аcademic Integrity". "Integrity" означає довершеність, повноту, цілісність, сумлінність, а також психологічний стан людини, що характеризується стійкістю та послідовністю моральних вчинків. У такому разі "Аcademic Integrity" означає людську якість бути чесним і мати сильні моральні принципи (у навчанні, науці, здобуванні освіти).

Отже, в основу академічної доброчесності покладено співмірність якостей особи із завданнями її діяльності.

Як було вказано вище, Законом України "Про освіту" дозволено юридичне використання терміну "академічна доброчесність", однак варто одразу зазначити, що опис суті даного терміну не може бути прийнято наукою, адже має не тільки неточності, а й помилкові означення. Менше з тим, подамо його тут: "Академічна доброчесність — це сукупність принципів і правил поведінки учасників освітнього процесу, спрямованих на формування самостійної та відповідальної особистості, спроможної навчатися, викладати і здійснювати наукову діяльність, дотримуючись етичних та правових норм" (ст. 42).

Очевидним і беззаперечним у характеристиці такого явища як академічна доброчесність є моральна основа. Моральні засади академічної доброчесності визначені у цінностях академічної спільноти, передують формалізації стандартів професійної діяльності та в цілому характеризують корпоративну культуру закладу вищої освіти, наукової установи тощо. Корпоративна культура ЗВО (наукової установи) формується, або точніше — сформувалася і розвивається, унаслідок закладення та укріплення традицій, способів дії та моделей поведінки, притаманних конкретному академічному (науковому) колективу.

Мікрорівень формування академічного середовища має, зокрема, такі характеристики: ціннісні домінанти та кадрова політика, стандарти і практики професійної діяльності, наявність положень і роз’яснень, психологічна атмосфера, система преференцій і демотиватори, умови для індивідуального розвитку (інтелектуального, професійного, соціального, духовного), усталена система ухвалення рішень і контролю, повага та ставлення до індивідуальних прав членів спільноти, клімат взаємної довіри та очікування, відкритість і прозорість, чіткість чи заплутаність норм і правил, відповідальність чи бездіяльність, самоорганізація колективу чи узурпація влади, культурна адаптація (внутрішня інтеграція) члена спільноти, стиль корпоративних відносин та широта комунікацій, характер ділових і міжособистісних відносин — це сувора ієрархічна чи партнерська взаємодія — та ставлення до праці (науки, навчання), мотивація до творчості та інновацій. Са́ме за такими ознаками можна скласти уявлення про реальну у ЗВО академічну культуру та відхилення формально побудованої, відображеної у документах, і реальної корпоративної культури.

Академічна доброчесність у характеристиці спільноти відбиває її цінності та проявляється у результатах діяльності членів академічної спільноти закладу освіти, наукової спільноти наукової установи тощо.

Академічна доброчесність формується та розвивається під впливом багатьох факторів, такими є моральний, правовий, інституціональний, соціальний, психологічний, історичний, технічний, економічний фактори, безпека та обов’язково відповідальність.

Дослідники тему академічної доброчесності розглядають у нерозривному зв’язку із академічною недоброчесністю.

 

Академічна доброчесність