Академічна недоброчесність

Академічна недоброчесність — це вид шахрайства. Академічна недоброчесність є обманом або введенням в оману учасників освітнього (наукового) процесу та, у підсумку, суспільство.
Академічна недоброчесність характеризує поведінку учасника освітнього (наукового) процесу, що порушує принципи доброчесності, а саме (за цінностями ICAI — Міжнародного центру академічної доброчесності) чесність, довіру, відповідальність, повагу, справедливістьтощо.

Академічну недоброчесність доцільно характеризувати за суб'єктами, якими можуть бути всі учасники освітнього та наукового процесу: здобувачі освіти, викладачі (учителі), науковці, керівники закладів освіти / наукових установ й інші представники адміністративних служб, — та, обов'язково, за формами прояву.

Суб'єкти академічної недоброчесності

Основними формами прояву академічної недоброчесності (видами порушень академічної доброчесності) в освіті та науці є плагіат, фабрикація даних і фальсифікація, імітація наукової діяльності, "фабрики" дисертацій, відсутність рецензування матеріалів у наукових журналах (peer review, double-blind), корупція в діяльності спеціалізованих учених рад, бездіяльність керівників державних установ, конфлікти інтересів заінтересантів (заінтересованих сторін) тощо.

Освіта, яка ґрунтується на повному або частковому використанні в навчальних і дослідницьких роботах чужих розробок (зокрема текстів) та шахрайстві при демонстрації результатів навчання, давно в Україні набула загрозливих масштабів. Гостра проблема плагіату в освіті та науці примножується щороку (з кожним освітнім циклом).

Дилема стосовно академічної доброчесності-недоброчесності, плагіату тощо