Товариство Центру академічної етики та досконалості в освіті “Eтос” започатковує наукові читання на честь Валерія Павлюка, нашого колеги, Почесного члена нашого Центру.
Валерій ― освітянин, науковець, громадський діяч і, водночас, захисник України.
Валерій ― донетчанин, захищав свій край із першої миті нападу росії на Україну, трагічно загинув 09 травня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України у м. Бахмут Донецької області.
На заході передбачено вшанування пам'яті Валерія Павлюка, біографічна довідка, фотогалерея, спогади про Валерія, публічне обговорення проблематики відповідальності під час війни.
2024 рік:
Наукові читання 11 травня
Тема: Війна і відповідальність
Організатор: Центр академічної етики та досконалості в освіті “Eтос”
Учасниками наукового семінару стали представники гуманітарних наук (державне управління, економічні науки, психологія, філологія, філософія) із Донецька (Україна), Івано-Франківська (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), Києва (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського) і Київщини, Луганська (Україна, але тимчасове місце перебування у Києві), Львову (Національний лісотехнічний університет):
Наталія Анацька
Олексій Безчасний
Світлана Заєць
Зося Кайс
Наталія Денисенко
Надія Калашник
Юрій Сидорик
Ірина Петровська
Алла Сингаївська
Лілія Сиротенко
Марина Сторожик
Елеонора Шестакова
Тетяна Щириця
Модератор: Ірина Магазинщикова
Магазинщикова Ірина ― кандидат економічних наук, доцент
членкиня Ради Центру "Етос"
Захід складався із чотирьох частин:
□ вшанування хвилиною мовчання пам'яті Валерія Павлюка й усіх полеглих Героїв у російсько-українській війні
□ доповіді за темою наукових читань "Війна і відповідальність"
□ виступи учасників в обговоренні теми
□ вшанування пам'яті Валерія Павлюка, перегляд відеоряду світлин із фотоархіву пана Валерія
Зміст виступів і доповідей
Виступ Алли Сингаївської:
Про життєвий шлях Валерія Павлюка
Сингаївська Алла ― кандидат філософських наук
Голова Ради Центру "Етос"
Виступ Світлани Заєць:
Про науковий доробок Валерія Павлюка
Заєць Світлана ― кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник
Інститут модернізації змісту освіти
членкиня Наглядової Ради Центру "Етос"
Доповідь Тетяни Щириці (тезово)
Культурно-філософські роздуми про російсько-українську війну
Окреслено спробу філософів описати агресію російського народу, використовуючи думку Фридриха Ніцше про ресентимент. Йдеться про відкладену реактивну відповідь людини на кривду та несправедливість.
В українському дискурсі війни часто йдеться про персональну відповідальність В. Путіна та його команди: зміниться влада ― зміниться суспільство. Проте усвідомлення ресентименту "глибинного народу", який має культурні, історичні, релігійні, ментальні тощо корені, призводить до висновку про наївність такої думки. Після Перемоги нам доведеться формувати інший тип відносин з РФ. Як подолати ресентимент і гібрис (гіпертрофоване самолюбство, пиха), які у сучасному російському дискурсі війни постають засобом виправдання імперіалістичної експансії і прагнення світового панування? Певні відповіді на такі запитання можна знайти у виступі Анатолія Єрмоленка на круглому столі "Насильство як явище сучасного світу: соціальні та культурно-історичні виміри" (Філософська думка, 2019, №2).
Ще одним міркуванням про війну є аналіз ціннісно-нормативних смислів і панівних наративів пересічних росіян як симулякрів загальнолюдських цінностей. Йдеться про інтерпретацію добра, прав людини, сенсу життя, християнської моралі. Так, добром для них є вбивство українця, правами людини є бунт на колінах, сенс життя ― у смерті, а християнство постає на захисті держави й освячує нелегітимного президента. Гасло "можем повторить" як симулякр боротьби за мир ― це заклик до агресії, насильства, вбивств, ґвалтувань, тортур, знущань.
В українському ж суспільстві поширення набуває гасло "ніколи знову" як намагання відмовитися від війни як способу розв’язання спірних питань.
Щириця Тетяна ― кандидат філософських наук, доцент
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
членкиня Наглядової Ради Центру "Етос"
Доповідь Наталії Денисенко (тезово)
Небезпека рутинізації сприйняття війни
Рутинізація війни своїм узвичаєним плином поглиблюється з часом продовження і тривалості війни та починає поставати тим тлом, на фоні якого розгортаються особисті життєві ситуації людей.
Поставлено проблему небезпеки рутинізації сприйняття війни, спираючись на напрями сучасного філософського дискурсу, а саме конструктивізм і соціальну феноменологію. Указану проблему розглянуто крізь призму феномену габітуалізації (узвичаєння), провідна характеристика якої ― самозрозумілість, що і надає можливість виявити специфіку процесу рутинізації. Запропоновано подивитися на ситуацію війни як проблематичного і безсумнівно даного, як прояву загальної тенденції повсякденного життя щодо перевизначення проблемної ситуації та перетворення незвичного, незрозумілого у зрозуміле, узвичаєне і в такий спосіб навчитися в цьому жити.
У вказаному аспекті зазначено позитивні вияви рутинізації війни, які пов’язані з процесами адаптації до нових надзвичайних ситуацій, нових досвідів, що були проблематичними, незрозумілими, через що потребували нового тлумачення та віднаходження нових способів дії людини, людей.
У вказаному вимірі виявлено такі небезпеки рутинізації сприйняття війни:
- Сама ситуація бойових дій і насилля, з яким стикаються і військові, і цивільні, втрати і жертви, руйнування цивільної та критичної інфраструктури, обстріли мирних міст тощо починають сприйматися в термінах узвичаєності та неуникних наслідків ведення війни, як самозрозумілий фон звичайного життя, майже рядова складова новин. Саме через узвичаєність притлумлюється гострота сприйняття цих жахливих подій.
- Небезпека психологічної втоми від війни, в середині України і за межами країни.
- Війна як фактор, що сприяє рутинізації насильства у термінах "банальності зла" (Х. Арендт). "Банальність зла" приховується в нездатності критично мислити і вказує на ситуацію, коли звичайні люди самі чинять і підтримують насильство, сприймаючи за норму встановлений порядок і сумлінно виконуючи, на їх думку, чинні закони і накази, сприяють узвичаєнню та рутинізації насильства.
Розглянуто можливі варіанти і способи протидії вказаним небезпекам, а також залучені до розгляду ціннісні виміри війни. Акцентовано на питанні відповідальності інтелектуалів у контексті російсько-української війни.
Денисенко Наталія ― викладач
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
Виступ Юрія Сидорика:
Про психологічний аспект війни
Актуальним питанням сьогодні є сприйняття проблем ветеранів російсько-української війни мешканцями міст у тилу. Військові, що на рубежах захищають кордони України, загалом стурбовані ставленням населення до війни. Є побоювання щодо ймовірних самосудів на тлі війни.
Практичні поради стосовно виживання в умовах війни.
Сидорик Юрій ― кандидат психологічних наук, доцент
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Виступ Елеонори Шестакової:
В окупації
Про соціальну катастрофу, катастрофу побуту на тимчасово окупованих територіях.
Проблема відповідальності держави Україна перед людьми, що живують в окупації.
Згадка про історичний день 11 травня 2014 року, десятиліття сорому.
Ознаки "пробудження" мешканців Донеччини.
Образ держави розщеплюється у свідомості людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Шестакова Елеонора ― доктор філологічних наук
Виступ Алли Сингаївської:
Прочитала вірш Василя Симоненка "Вовк-миротворець", який алегорично описує одну з ліній поведінки росії по відношенню до України.
Вірш написано поетом у 1955 році (у віці 25 років).
Сингаївська Алла ― кандидат філософських наук
Голова Ради Центру "Етос"
Дякуємо всім учасникам наукових читань за обговорення актуальної для України, для освітянської спільноти теми, дякуємо усім колегам за вшанування світлої пам'яті Валерія Павлюка.
Захід проведено онлайн
Фото-скрінгалерея (фрагменти)
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |