18 грудня 2020 року Євгеном Гаєвим проведено презентацію навчального посібника "Шість уроків з академічної доброчесності". Захід відбувся у режимі відеоконференції, яка складалася з двох частин: доповідь автора із використанням слайд-матеріалів та її обговорення присутніми на заході учасниками.
У заході загалом брали участь 18 осіб із таких міст нашої країни: Львів, Курахове (Донецька обл.), Краматорськ, Запоріжжя, Дубровиця (Рівненська обл.), Южноукраїнськ (Миколаївська обл.), Донецьк (Україна), а також більшість учасників із Києва. Примітною стала участь 3 студентів із Національного авіаційного університету — студентів, які першокурсниками навесні 2020 року осягали шість уроків з академічної доброчесності під керівництвом натхненного викладача Євгена Олександровича Гаєва.
|
Презентовано навчальний посібник автором, за оцінками учасників, цікаво, а захід загалом визнано корисним.
Після доповіді Євгена Гаєва виступи присутніх на заході учасників плавно перейшли в обговорення зазначеної теми і проблематики академічної недоброчесності, що доводить їх актуальність для освітян, інтерес до обґрунтування причин порушення академічної доброчесності у студентства, прагнення розв'язувати наявні проблеми, відшукувати засоби для ліквідації академічної недоброчесності тощо.
В обговоренні взяли участь Галина Біла, Юрій Дука, Світлана Заєць, Юрій Кабаков, Тетяна Пархоменко, Алла Сингаївська.
Окрема подяка за виступи студентові Юрію (Ю.С. Дука), змістовність яких відзначено кількома викладачами університетів, освітянами тощо.
Виступ Тетяни Пархоменко подаємо нижче його текстовою версією. На жаль, технічна перешкода завадила якісному відтворенню цього виступу у відео.
Т.С. Пархоменко, доктор філософських наук, професор — рецензент навчального посібника:
Із доктором технічних наук, професором Євгеном Олександровичем Гаєвим я познайомилась восени 2016 року. Це відбулось у Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України, куди нас було запрошено для участі в обговоренні питання про вироблення державної стратегії боротьби з академічним плагіатом. З тих пір я неодноразово зустрічала Євгена Олександровича на різного рівня заходах, присвячених питанням академічної доброчесності в Україні.
Тож, я можу засвідчити, що автор цього посібника — це людина, яка добре обізнана з проблемами академічного плагіату в українській науці і вищій школі. Тому цілком логічно, що саме така людина виступила наставником студентської молоді з питань академічної доброчесності.
Принципово новим у посібнику є порушене Євгеном Олександровичем питання про те, що складовою академічної доброчесності має бути очищення мови науковців від обсценної лексики. У цьому я підтримую автора. Не може науковець, який вважає себе доброчесним, вживати в офіційному, реальному дискурсі та навіть у віртуальному, тобто соцмережах, ненормативну лексику.
Запропонований посібник підкупає тим, що вибудований як бесіда професора зі студентами, в якій автор виступає не як ментор, що знає готові відповіді на усі питання, а як співрозмовник, котрий разом із молодими людьми розмірковує над питаннями чесності і нечесності в академічному середовищі. Посібник написано з повагою до студентів, де існує абсолютний паритет позицій "викладач" і "студент", немає зверхнього повчання. Розмова на рівних дуже важлива для студентів.
Безумовно позитивним і доречним у посібнику є стислий огляд історії плагіату та боротьби із ним в Україні та те, що надано практичних рекомендацій з правил цитування в кваліфікаційних і наукових роботах. Це дозволить студентам виробити навички академічного письма та уникнути плагіату, і не тільки академічного.
Але не з усіма твердженнями автора посібника можна погодитися. Є там таке спірне твердження, воно стосується дещо зверхньої чи то оцінки, чи то ставлення до гуманітарних наук, гуманітаріїв у порівнянні з технічними науками та їх представниками: "Багатьом гуманітарним сферам, натомість, більш притаманне метафорічне мислення, наявність достатньої кількості епітетів...". Як філософ я не можу з цим погодитись, це для мене не є прийнятним, саме філософії як суто гуманітарній науці належить визначення категорій, багатьма з яких користуються інші галузі науки. Але то є власна точка зору автора. Та й Аристотель, на якого посилається автор, був філософом, а не механіком.
Я зичу успіху автору та книзі, яку буде точно легко читати і засвоювати матеріал. Для студентів першого курсу посібник буде корисним, його зміст — легко доступним для розуміння. Для них це буде такий перший крок входження в проблематику так званої академічної доброчесності.
Автор Є.О. Гаєв та організатори (Центр "Етос") дякують усім активним учасникам і колегам, присутнім на заході.
Більше про Євгена Гаєва та його навчальний посібник тут