Законодавче поле

Загальні питання, взаємовідносини стосовно академічної доброчесності, академічного плагіату та плагіату як крадіжки академічного тексту, авторські права і захист авторських прав у нашій країні визначені такими законами України:

  ◘ "Про освіту" (2017)
  ◘ "Про вищу освіту" (2014, доп. 2017)
  ◘ "Про наукову і науково-технічну діяльність" (2015)
  ◘ "Про наукову і науково-технічну експертизу" (1995)
  ◘ "Про авторське право і суміжні права" (2022)

та першочергово ст. 54 Конституції України, де зазначено, що "Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством".

знак окликуЮридичні підстави до цивільної та кримінальної відповідальності людини, наслідки вчинення крадієм злочинних дій та через шахрайство як правопорушення у Цивільному і Кримінальному кодексах України стосуються лише випадків майна (його заволодіння). І головним тут є те, що відповідальність за скоєний злочин несе людина за позовом потерпілої особи.

 

Зміст Закону України "Про вищу освіту" (2014, доп. 2017) стосовно плагіату та академічної доброчесності
Розділ Стаття Зміст
І. Загальні положення

1. Основні терміни
та їх визначення

11) академічна доброчесність — сукупність етичних принципів та визначених Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами заокнами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень
ІІ. Рівні, ступені
та кваліфікації вищої освіти
6. Атестація здобувачів вищої освіти п.6. До захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня.
Виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. //те саме щодо разових спецрад//
Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.
V. Забезпечення якості вищої освіти 16. Система забезпечення якості вищої освіти ч. 2. Система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів:
8) забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.
19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти п.9. У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
VІ. Заклади вищої освіти 32. Принципи діяльності, основні права та обов’язки закладу вищої освіти ч. 3. Заклади вищої освіти зобов’язані:
1) вживати заходів, у тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій, щодо запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах наукових, науково-педагогічних, педагогічних, інших працівників і здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Х. Учасники освітнього процесу 58. Обов’язки науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників ч. 1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники закладу вищої освіти зобов’язані:
3) дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у закладах вищої освіти...
31) дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти.
63. Обов’язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти ч. 1. Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов’язані:
3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
ХІ. Наукова, науково-технічна, мистецька
та інноваційна діяльність
у закладах вищої освіти
69. Права інтелектуальної власності та їх захист п.6. Заклади вищої освіти та наукові установи здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату — оприлюдненню (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворенню опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

 

Зміст Закону України "Про освіту" (2017) стосовно академічної доброчесності

V розділ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

стаття 6
пункт 1

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є:
‒ людиноцентризм;
‒ верховенство права;
‒ забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

‒ науковий характер освіти;
‒ різноманітність освіти;

‒ прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
‒ відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
‒ інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

‒ свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
академічна доброчесність;
‒ академічна свобода;

‒ гуманізм;
‒ демократизм;
‒ єдність навчання, виховання та розвитку;
‒ формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
‒ формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

‒ сприяння навчанню впродовж життя;
‒ інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;
‒ нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;

стаття 41
пункт 3
Система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати:
‒ стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
‒ оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
‒ оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
‒ оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
‒ забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
стаття 54
пункт 1
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
...
дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
дотримуватися педагогічної етики;
...
стаття 42 Академічна доброчесність
пункт 1 Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
пункт 2 Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
‒ посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
‒ дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
‒ надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
‒ об’єктивне оцінювання результатів навчання.
пункт 3 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
‒ самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
‒ посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
‒ дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
‒ надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
пункт 4 Порушенням академічної доброчесності вважається:
‒ академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
‒ самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
‒ фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
‒ фальсифікація свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
‒ списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
‒ обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
‒ хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
‒ необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
пункт 5 За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
‒ відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
‒ позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
‒ відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
‒ позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
пункт 6 За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
‒ проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
‒ повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
‒ відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
‒ повторне позбавлення академічної стипендії;
‒ позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.
пункт 7 Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.
пункт 8 Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
пункт 9 Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.
пункт 10 За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.