Ганс Ленк: Етичні кодекси...

Етичні кодекси поміж гарною видимістю і "тяжкою" повсякденною реальністю

УНІВЕРСАЛІЗАЦІЯ МОРАЛЬНИХ ПРІОРИТЕТНИХ ПРАВИЛ, які повинні мати перевагу щодо усіх інших приписів, а саме:

  1. Враховувати моральні права будь-якого індивіда; останні передують меркантильним міркуванням.
  2. У випадку нерозв'язного конфлікту ≪між рівноцінними основними правами≫ — ≪шукати компромісу, який однаковою мірою може задовольнити кожного≫.
  3. Лише зваживши моральні права кожної сторони, можна і треба схвалити таке рішення, що несе у собі якнайменші збитки усім сторонам.
  4. Лише з огляду на правила 1, 2, 3 підраховувати прибуток щодо збитків.
  5. За умов практично нерозв'язних конфліктів слід шукати чесних компромісів.
  6. Всезагальна (вищого щаблю) моральна відповідальність передує неморальним, обмеженим безпосереднім обов'язкам.
  7. Універсально-моральна відповідальність передує, як правило, функціональній та рольовій відповідальності.
  8. Безпосередня первинна моральна відповідальність більшою мірою має перевагу щодо відповідальності перед дальніми чи близькими (проте як необхідність має бути градація згідно з тягарем наслідків та їх тривалості), а також щодо вторинної корпоративної відповідальності.
  9. Громадське благо, спільне благо має передувати усім іншим специфічним і партикулярним* неморальним інтересам.
  10. У питаннях організації (техніки) безпеки перевага надається тим рішенням, які технічно забезпечують захист і можуть мати кращу економічну обґрунтованість. До того ж, у разі сумніву вимоги техніки безпеки мають перевагу над економічними вимогами.

 

* партикулярний (лат.) — окремий, частковий, приватний, неофіційний